Операція на серці для багатьох звучить як вирок, який не терпить зволікань. Та в реальності більшість таких втручань – планові, а пацієнти можуть спокійно пройти весь шлях під контролем лікарів. Як формується черга, хто потрапляє на операцію швидше і чому чекати – це не завжди погано, пояснює, завідувач кардіохірургічного відділення Закарпатського кардіоцентру, лікар-хірург серцево-судинний, доктор філософії Володимир Вайда.
Про головне: більшість операцій – не термінові
Серцеві операції у свідомості багатьох пацієнтів асоціюються з невідкладністю. Втім, реальність інша. За словами Володимира Вайди, лише невелика частина випадків потребує негайного втручання: «Ургентна кардіохірургія – це лише 5-10%. Усе решта – планові операції».
Йдеться про захворювання, які формуються роками: ішемічну хворобу серця, клапанні вади, комбіновані патології. І саме тут виникає головний виклик – пояснити пацієнту, що “планово” не означає “неважливо”:
«Захворювання не виникло вчора чи місяць тому. Воно прогресувало роками. І за кілька тижнів очікування нічого критичного не станеться, особливо під контролем фахівців», – уточнює кардіохірург.
Чому доводиться чекати
Одна з найпоширеніших претензій пацієнтів – черги на операції. Люди хочуть “сьогодні на завтра”. Але медицина працює інакше, пояснюють у кардіоцентрі: «Ми маємо формувати культуру: планова операція – це не ургентна (термінова, при стані, який загрожує життю). За кордоном чекають пів року і більше».
У Закарпатському кардіоцентрі середній час очікування – 1,5–2 місяці.
Черга формується прозоро:
- за датою звернення
- з урахуванням стану пацієнта
Якщо стан погіршується – пацієнт автоматично піднімається в списку, уточнює Володимир Вайда:
«Є проста філософія: хто раніше звернувся – той швидше оперується. Але якщо людині стає гірше – вона переходить у пріоритет, тому не потрібно хвилюватися, що якщо вам стало гірше, то вам не нададуть допомогу».
Які операції роблять найчастіше
Якщо аналізувати серцеві недуги, при яких найчастіше виконуються оперативні втручання, то найбільшу частку займає ішемічна хвороба серця. Близько 60% – це пацієнти, яким потрібне коронарне шунтування.
На другому місці – клапанні вади. Причому сучасна хірургія дедалі частіше намагається не замінювати клапан, а відновлювати його, адже якість життя значно краща після реконструкції власного клапана, ніж після протезування.
Також у центрі виконують:
- операції при інфекційному ендокардиті
- втручання на аорті
- видалення пухлин серця
Шлях пацієнта до оперативного втручання: від сімейного лікаря до операції
Маршрут пацієнта в тому випадку, якщо він потребує оперативного втручання, чіткий і зрозумілий:
- Сімейний лікар або кардіолог (отримати направлення на консультацію до кардіохірурга)
- Візит до кардіохірурга
- Консультація
- Постановка в чергу
- Обстеження та передопераційна підготовка
- Дистанційний супровід (у разі потреби – до та після операції).
Важливо, що більшість підготовки можна пройти не в обласному центрі. «Пацієнт часто приїжджає до нас лише два рази: на консультацію і вже на госпіталізацію. Тобто, якщо пацієнт, наприклад, з Тячева чи Рахова, він не зобов’язаний приїжджати по кілька разів до Ужгорода, може дистанційно передати результати обстеження для координації нашого спільного подальшого плану дій», – коментує Володимир Вайда.
Чому так багато обстежень
Перед операцією пацієнти проходять великий перелік обстежень – і це часто викликає нерозуміння. Але причина проста: безпека, пояснює кардіохірург: «Щоб сказати, що з серцем усе буде добре, інколи достатньо двох обстежень. Але ми перевіряємо інші органи, щоб уникнути ускладнень».
Серед обов’язкових аналізів:
- аналізи крові
- УЗД судин
- спірометрія
- гастроскопія
Останнє – критично важливе.
«Якщо є виразка шлунку – це протипоказ до операції. Бо під час втручання може виникнути небезпечна кровотеча. В такому разі проводиться таблетоване лікування за місцем проживання впродовж 2-3 тижнів, а після цього вирішується питання з приводу кардіохірургічного втручання», – коментує Володимир Володимирович.
Операція і відновлення: що чекає пацієнта
Попри складність втручань, відновлення відбувається доволі швидко.
- 3–4 дні –реанімаційне відділення
- вже на 2 день – пацієнт встає
- 10–14 днів –перебування у стаціонарному відділенні
«Наші пацієнти не люди з інвалідністю, а повноцінні члени суспільства, починаючи з першого післяопераційного дня. Вони одужують і якість життя суттєво покращується».
Рання активізація – принципова позиція лікарів:
«Мається на увазі дозована активність одразу після проведення втручання – уже в перший день ми рекомендуємо стояти, наступного дня – ходити навколо ліжка, займатися легеневою гімнастикою тощо, але під цілодобовим контролем лікарів та необхідного обладнання. Активізація – це не лише фізичне, а й психоемоційне відновлення. Людина повинна відчути, що вона повертається до життя», – коментує Володимир Володимирович.
Повна реабілітація настає приблизно за 2–3 місяці, все зв’язано не з серцем, а з післяопераційною травмою.
Життя після операції: контроль і супровід
Після виписки пацієнт не залишається сам.
Контрольні огляди:
- через 1 місяць
- через 3 місяці
- через 6 місяців
- через рік
Далі – щороку.
«Після операції ми не залишаємо пацієнтів наодинці зі своєю недугою, рекомендуємо звертатися з чіткою періодичністю, отримувати консультації, у разі потреби – підтримуючу терапію, адже саме так можна повернутися до повноцінного життя», – додає В. Вайда.
Головне питання: скільки це коштує
Ще кілька років тому операції на серці були фінансово недоступними для багатьох.
Упродовж останніх років держава постійно впроваджує нові й нові пакети й тарифи в межах програми медичних гарантій. Інформація про них є загальнодоступною, в тому числі на офіційному сайті Закарпатського кардіоцентру.
Важливо, що всі кардіохірургічні операції на відкритому серці, які виконуються на базі медзакладу, проводяться безкоштовно в межах програми медичних гарантій.
Нова реальність: медицина без міфів
Головне, що намагаються донести лікарі – змінити сприйняття пацієнтів.
Не кожна операція – це “зараз або ніколи”.
Не кожне очікування – це ризик.
І не кожне лікування – це гроші з власної кишені.
«Ми пояснюємо пацієнтам: не потрібно панікувати. Якщо це планова операція – значить, у нас є час зробити все правильно», – Володимир Вайда.
Кардіохірургія – це не лише про складні операції. Це про довіру, спокій і правильні рішення в правильний час. І, як кажуть самі лікарі, іноді найважливіше – не поспішати, а зробити якісно.
