ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ КНП «ЗАКАРПАТСЬКА Й ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР КАРДІОЛОГІЇ ТА КАРДІОХІРУРГІЇ » ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Загальні положення
1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі – правила) для працівників КНП « ЗОКЦКК» ЗОР розроблено відповідно до Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), інших нормативно-правових актів, що регулюють трудові відносини.
1.2. Правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього трудового розпорядку установи, режим роботи та забезпечення раціонального використання його робочого часу.
1.3. Метою правил є:
1.3.1. Забезпечення належної організації праці.
1.3.2. Зміцнення трудової дисципліни.
1.3.3. Створення належних, безпечних і здорових умов праці.
1.3.4. Підвищення продуктивності й ефективності праці.
1.3.5. Забезпечення раціонального використання робочого часу.
1.4. Трудова дисципліна в КНП « ЗОКЦКК» ЗОР ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання працівниками своїх обов’язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.
1.5. Дані правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені адміністрацією і первинною профспілковою організацією установи та затверджені на загальних зборах трудового колективу.
1.6. Правила доводяться до відома всіх працівників, які працюють у КНП « ЗОКЦКК» ЗОР.
2. Загальні правила етичної поведінки
2.1. Працівники повинні дотримуватися вимог етичної поведінки.
2.2. У своїй роботі працівники повинні дотримуватися принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
2.3. Працівники повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та пацієнтів.
2.4. Під час виконання своїх посадових обов’язків працівники повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.
Порядок прийняття на роботу та звільнення працівників
3.1. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору відповідно до КЗпП України.
3.2. Рішення про прийняття на роботу, переведення та звільнення працівників приймає директор КНП « ЗОКЦКК» ЗОР згідно із чинним законодавством про працю.
3.3. Під час прийняття на роботу працівник зобов’язаний:
3.3.1. Подати кадровому підрозділу паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
3.3.2. Надати трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Військовозобов’язані, призовники, резервісти пред’являють відповідний військово-обліковий документ.
3.3.3. У випадках, передбачених законодавством подати документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію) і про стан здоров’я.
3.3.4. Пред’явити довідку про присвоєння ідентифікаційного коду. Прийняття на роботу здійснюється на підставі письмової заяви працівника.
3.4. Під час укладення трудового договору адміністрація не має права вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, документи, подання яких не передбачено законодавством.
3.5. Трудовий договір укладається шляхом видання наказу про прийняття на роботу, підписаного керівником КНП « ЗОКЦКК» ЗОР. У цьому наказі зазначається посада та умови оплати відповідно до штатного розпису, дата, з якої працівник приступає до виконання трудових обов’язків, а також інші істотні умови трудового договору. Прийнятого на роботу працівника ознайомлюють із наказом під підпис.
3.6. Під час укладення трудового договору з метою перевірки відповідності працівника виконуваній роботі може встановлюватися обумовлене угодою сторін випробування на строк до трьох місяців (для робітників – до одного місяця). Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, він уважається таким, що витримав випробування, і трудовий договір із ним може бути припинено лише на загальних підставах.
3.7. Під час прийняття на роботу або переведення працівника на іншу роботу адміністрація зобов’язана:
3.7.1. Роз’яснити працівнику його права, обов’язки, істотні умови трудового договору де він буде працювати, наявість небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства.
3.7.2. Ознайомити працівника із цими Правилами.
3.7.3. Ознайомити працівника з його посадовою інструкцією, а також з умовами і розміром оплати його праці.
3.7.4. Визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами праці.
3.7.5. Провести із працівником інструктаж із питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки.
3.7.6. Ознайомити з установленим режимом роботи, тривалістю робочого часу і відпочинку.
3.8. Переведення працівників на іншу роботу здійснюється відповідно до законодавства (ст. 32–34 КЗпП).
3.9. Припинення трудових відносин може здійснюватися винятково на підставах, передбачених законодавством про працю.
3.10. Працівники мають право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це начальника установи письмовою заявою не пізніше ніж за два тижні до звільнення. За домовленістю між працівником і начальником установи трудовий договір може бути розірваний і до закінчення строку попередження про звільнення. У разі розірвання трудового договору з ініціативи працівника з поважних причин, передбачених законодавством (ч. 1 і 3 ст. 38 КЗпП), адміністрація звільняє працівника у строк, зазначений працівником у заяві про звільнення.
3.11. Строковий трудовий договір може бути розірваний з ініціативи працівника достроково в разі хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню ним роботи за трудовим договором, порушення адміністрацією підприємства законодавства про працю, умов трудового договору, а також з інших поважних причин.
3.12. Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації підприємства допускається у випадках, передбачених законодавством (ст. 40, 41 КЗпП).
3.13. Припинення трудових відносин оформляється наказом директора КНП « ЗОКЦКК» ЗОР.
3.14. У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця, він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. День звільнення вважається останнім днем роботи.
4. Основні обов’язки працівника
4.1. Прибути на робоче місце та заздалегідь підготувати його до виконання трудових обов’язків;
4.2. Розпочати роботу відповідно до встановленого в установі режиму робочого дня;
4.3. Бути присутніми на робочому місці протягом робочого часу, крім перерви на відпочинок і харчування;
4.4. Неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з обслуговуваним контингентом, керівниками, колегами і підлеглими.
4.5. Не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, установлених законом;
4.6. Утримуватися від вчинення і (або) участі у вчиненні корупційних правопорушень в інтересах або від імені установи;
4.7. Уникати поведінки, яка може бути витлумачена оточуючими як готовність вчинити або брати участь у скоєнні корупційного правопорушення в інтересах або від імені установи;
4.8. Негайно інформувати безпосереднього керівника або особу відповідальну за дотримання антикорупційної програми про наміри працівника до вчинення корупційних правопорушень.
4.9. Повідомити безпосереднього керівника або особу, відповідальну за дотримання антикорупційної програми , про можливість виникнення або вже існуючий у працівника конфлікт інтересів.
4.10. Якщо в конкретних професійних обов’язках вбачається можлива суперечність його професійних обов’язків і приватних інтересів або інтересів третіх осіб, з якими працівник пов’язаний, необхідно негайно повідомити про це своє керівництво з метою вжиття відповідних заходів;
4.11 Відмовитися від виконання роботи за сумісництвом, якщо це суперечить вимогам законодавства або інтересам його професійної діяльності;
4.12. Сумлінно виконувати функціональні обов’язки, своєчасно та точно розпорядження адміністрації, додержуватись трудової дисципліни – основи порядку в установі;
4.13. Вчасно виходити на роботу, використовувати весь робочий час для підвищення продуктивності праці, не порушувати встановлені строки тривалості робочого дня;
4.14. Підвищувати якість і культуру з надання медичної допомоги особам, які відповідно до законодавства України мають право на медичне обслуговування , населенню, впроваджувати в практику роботи сучасні здобутки медичної науки і наукової організації праці, пропагувати здоровий образ життя, санітарно-гігієнічні знання серед населення;
4.15. Додержувати етику і деонтологію медичних працівників;
4.16. Проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
4.17. Знати і виконувати інструкції користування машинами, механізмами, устаткуваннями, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
4.18. Берегти і зміцнювати майно установи, ефективно використовувати засоби лікування і профілактики хвороб, прилади, обладнання, інструменти, машини, бережливо відноситися до матеріалів, спецодягу;
4.19. Приймати заходи по негайному усуненню причин і умов, які перешкоджають нормальному виконанню обов’язків (пристроїв, аварій), у випадку відсутності змоги ліквідувати ці причини своїми силами, негайно доводити до відома про це адміністрацію.
4.20. Утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва установи, якщо вони суперечать закону, незважаючи на приватні інтереси.
4.21. Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.
5. Основні обов’язки роботодавця
5.1. Правильно організувати працю працівників, щоб кожен працював за своєю спеціальністю і кваліфікацією, надавати кожному працівникові по своїй кваліфікації і спеціальності відповідне робоче місце;
5.2. Своєчасно до початку отриманої роботи ознайомити працівника із поставленими завданнями, забезпечити здорові і безпечні умови праці, справний стан обладнання, а також нормативними запасами ліків, засобів медичного призначення, засобів необхідними для безперебійної і ритмічної роботи;
5.3. Створювати умови для надання медичної допомоги обслуговуючому контингенту, безперешкодного середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, створення зростання продуктивності праці шляхом впровадження новітніх досягнень науки та техніки, організовувати вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці, раціональних форм розподілу і кооперації праці;
5.4. Розвивати форми організації і стимулювання праці, забезпечувати матеріальну зацікавленість працівників у результатах їх особистої праці та загальних підсумках роботи, економного і раціонального використання фонду оплати праці та інших фондів, не допускати порушень у застосуванні діючих умов оплати і нормуванні праці;
5.5. Своєчасно доводити до підрозділів планові завдання, забезпечувати їх виконання з найменшими затратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, вживати заходи, спрямовані на більш повне виявлення і використання внутрішніх резервів;
5.6. Поліпшувати умови праці, неухильно дотримуватися законодавство про працю, постійно контролювати дотримання працівниками всіх вимог інструкцій по техніці безпеки, виробничій санітарії, гігієні праці і протипожежній охороні;
5.7. Створювати для трудового колективу необхідні умови для виконання ним своїх повноважень, сприяти створенню у трудовому колективі ділової, творчої обстановки, розвивати ініціативи та активність працюючих, забезпечувати їх участь в управлінні установою;
5.8. Уважно ставитись до потреб і запитів, поліпшувати умови їх праці та побуту, забезпечувати систематичне підвищення професійної кваліфікації працівників та рівня їх економічних і правових знань.
5.9. Чітко відокремлювати професійну діяльність від свого приватного життя, перевіряти, чи немає конфлікту інтересів між професійними обов’язками та приватними інтересами, у тому числі його близьких осіб, піклуватися про те, щоб ніхто не зміг звинуватити працівника в упередженості.
5.10. Дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків;
5.11. Подавати особистий приклад у формуванні культури нетерпимості до корупції і в створенні внутрішньо організаційної системи запобігання та протидії корупції;
5.12. Адміністрація зобов’язана організовувати облік робочого часу працівників.
5.13. Адміністрація не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
6. Робочий час і час відпочинку
6.1. Дотримання режиму праці та відпочинку:
6.1.1. Встановлення тривалості робочого тижня згідно норм чинного законодавства.
6.1.2. Встановлення тривалості роботи згідно з Правилами трудового розпорядку, наказами про режим роботи КНП « ЗОКЦКК» ЗОР i графіками, затвердженими за погодженням з Первинною Профспілковою організацією установи, з урахуванням специфіки та режиму роботи окремих структурних підрозділів закладу із розрахунку, установленого законодавством. Ознайомлювати працівників з графіками роботи не пізніше, ніж за 7 днів дo введення ïx в дію..
А) Встановити тривалість робочого тижня 40 годин:
– для адміністративного відділу, бухгалтерсько-економічного відділу, організаційно-методичного відділу;
– для працівників господарсько-обслуговуючого персоналу;
-для молодшого медичного персоналу диспансерного поліклінічного відділення, відділення для хворих з інфарктом міокарда, загальнокардіологічного відділення, відділення аритмій серця з ЕФЛ, кардіохірургічного відділення, молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії;
– робітники з господарської діяльності закладу охорони здоров’я диспансерного поліклінічного відділення, відділення для хворих з інфарктом міокарда, загальнокардіологічного відділення, відділення аритмій серця з ЕФЛ, кардіохірургічного відділення, відділення інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії.
Б) встановити тривалість робочого тижня 38,5 годин:
– для завідувачів, лікарів та середнього медичного персоналу загальнокардіологічного відділення, відділення для хворих з інфарктом міокарда, відділення аритмій серця з ЕФЛ, кардіохірургічного відділення та відділу інфекційного контролю та медичний провізор.
– для медичних реєстраторів диспансерного поліклінічного відділення .
– для завідувача, лікарів-кардіологів та сестер медичних ( палатних) відділення інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії;
– для молодших медичних сестер з догляду за хворими відділення інтенсивної терапії та реанімації та палати інтенсивної терапії анестезіологічного відділення з групою перфузіології;
– для молодшої медичної сестри клінічної лабораторії .
В) встановити тривалість робочого тижня 36 годин:
– для завідувача відділення та лікарів- кардіологів, середнього медичного персоналу відділення інтенсивної терапії та реанімації ;
-для завідувача відділення та лікарів-анестезіологів та середнього медичного персоналу анестезіологічного відділення з палатою інтенсивної терапії та групою перфузіології;
– для завідувача, лікарів-лаборантів, лаборантів, фельдшера-лаборанта клінічної лабораторії .
Г) Встановити тривалість робочого тижня 33 години:
– для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих диспансерного поліклінічного відділення ;
– для середнього медичного персоналу диспансерного поліклінічного відділення.
Д) Встановити для окремих категорій медичних працівників скорочену тривалість робочого тижня: 33 години, у зв’язку з роботою в шкідливих умовах.
Скорочена тривалість робочого дня встановлюється залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, відповідно до Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.
Е) Анестезіологічне відділення з палатою інтенсивної терапії ( та динамічного спостереження на ліжка) в цілодобовому режимі з підсумковим обліком робочого часу, згідно графіків змінності. Графіки змінності передбачають регулярні вихідні дні для кожного працівника. Тривалість робочої зміни в палаті інтенсивеної терапії анестезіологічному відділенні встановити 24 години.
Є) Відділення інтенсивної терапії та реанімації (та динамічне спостереження на ліжка) в цілодобовому режимі з підсумковим обліком робочого часу, згідно графіків змінності. Графіки змінності передбачають регулярні вихідні дні для кожного працівника. Тривалість робочої зміни в відділенні інтенсивної терапії та реанімації встановити 24 години.
Ж) Відділення інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії, кардіохірургічне відділення, відділення аритмій серця з ЕФЛ, загальнокардіологічне відділення , відділення для хворих з інфарктом міокарда в цілодобовому режимі з підсумковим обліком робочого часу, згідно графіків змінності. Графіки змінності передбачають регулярні вихідні дні для кожного працівника. Тривалість робочої зміни в цих відділеннях встановити 24 години.
З) Клінічна лабораторія ( лаборанти, фельдшери лаборанти) в цілодобовому режимі з підсумованим обліком робочого часу, згідно графіків змінності.
6.1.3. Чергування лікарів в межах місячної норми робочого часу проводиться штатними медичними працівниками за рахунок зменшення тривалості змін упродовж місяця. Якщо чергування проводилось у робочі дні згідно з графіком роботи в межах місячної норми робочого часу, то додаткова оплата (понад посадовий оклад) не провадиться. Чергування за графіком у вихідний та святковий день у межах місячної норми робочого часу може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку (упродовж найближчих 10 днів) або в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад (ст. 72, 107 КзПП).За чергування в нічний час провадиться додаткова оплата в розмірах, зазначених в розділі 4 Доплати. У разі продовження працівником роботи внаслідок неявки працівника, якого він замінює, до моменту закінчення зміни та за неможливості замінити його іншим працівником оплата провадиться за фактично відпрацьовані години в надурочний час.Чергування понад місячну норму робочого часу не є сумісництвом. Залучення працівників до чергувань понад місячну норму робочого часу можливе тільки в тих випадках, коли в закладі відсутні вакантні посади за цією спеціальністю. Графіки чергувань доводяться до відома працівників, як правило, не пізніше ніж за один місяць до введення їх в дію. Не допускається залучення працівника до чергування частіше одного разу на місяць. Під час чергування в стаціонарі черговому персоналу забороняється залишати робоче місце до приходу працівника, який його замінює. У випадку неявки заміни, черговий працівник заявляє про це завідувачу відділення, при його відсутності, заступнику директора з медичних питань, який зобов’язаний терміново приймати міри по заміні іншим працівником.
6.1.4. Не залучати до роботи в нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та не направляти у відрядження вагітних, жінок, що мають дітей до 3-х років та матерів-одиначок, що мають дітей до 14 років.
6.1.5. На прохання вагітної жінки та жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікою або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, обов’язково встановлювати неповний робочий час згідно з запропонованим ними режимом.
6.1.6. Робота в надурочний час, як правило не допускається. Застосування роботи в надурочний час дозволяється у виняткових випадках відповідно до чинного законодавства, лише за попереднім погодженням з представником від трудового колективу та за згодою співробітник 6.1.7. У порядку та на умовах визначених законодавством, за згодою між працівником та роботодавцем може встановлюватися неповний робочий день (тиждень), а саме на вимогу:
– вагітної жінки;
– жінки, яка має дитину віком до 14 років;
– жінки, яка має дитину-інваліда, у тому числі таку, яка перебуває під її опікою;
– жінки, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї, відповідно до медичного висновку;.
Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційною відпрацьованому часу в порядку та на умовах, визначених законодавством України.
6.1.8. Встановити час відпочинку:
А) Для адміністративного персоналугосподарсько-обслуговуючого персоналу КНП «ЗОКЦКК « ЗОР перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 30 хвилин (перерва не включається в робочий час).
Б) Медичному персоналу не менше 30 хв. (перерва не включається в робочий час).
В) Медичному персоналу відділеннь, які працюють по змінно, які зайнятий обслуговуванням пацієнтів, (лікарський персонал, середній медичний персонал, молодший медичний персонал) надається можливість прийому їжі на робочому місці тривалістю не менше 30 хвилин.
Г) Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочувати на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення тривалості робочого часу (ст.51 КЗпП).
7. Відпустки
7.1. Встановити гарантовану тривалість щорічної оплачуваної відпустки для всіх категорій працівників 24 календарні дні (для інвалідів ІІІ групи – 26 календарних днів; I та II групи – 30 календарних днів).
7.2 Надавати додаткові оплачувані відпустки:
– за роботу із шкідливими і важкими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці;
– за особливий характер праці (працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням);
Тривалість щорічної додаткової відпустки визначена законодавством, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України та колективним договором. Додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці згідно Списку №1 (ст.7 Закону про відпустки);. За особливий характер праці згідно Списку №2 – надається пропорційну відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників даного виробництва, цехів, професій і посад; час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів. (ст.9 Закону України «Про відпустки».)
7.3. Надавати працівникам додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством.
7.4. Надавати працівникам соціальні відпустки ( у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з усиновленням дитини) у порядку визначеному ст. 17-20 Закону України «Про відпустки». Надавати працівникам щорічну додаткову відпустку (соціальну), які мають дітей: жінкам, які працюють і мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А І групи, одиноким матерям, батьку дитини або інваліда з дитинства А І групи, який виховує їх без матері ( у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Надавати одноразову оплачувану відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) відповідно до статті 19(1) Закону України «Про відпустки» а саме:
1) чоловіку, дружина якого народила дитину;
2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
3) бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).
7.5. Надавати працівникам за згодою сторін відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів на рік за сімейними обставинами та з інших причин (ст.26 Закону України «Про відпустки»).
Надавати додаткові відпустки в зв’язку із сімейними обставинами без збереження заробітної плати:
народження дітей (батькові) – 3 дні;
проводи дітей на військову службу – 3 дні;
шлюбу працівника або його дітей – 3 дні;
смерть подружжя (або близьких родичів (батьків, сестер, дітей) – 3 дні;
батькам, діти яких ідуть в перший клас – у перший день навчання.
7.6. Надавати працівникам за їх бажанням в обов’язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати у випадках тривалістю, передбачених ст.25 Закону України «Про відпустки».
7.7. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не повинна перевищувати 35 календарних днів на рік.
7.8. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, встановлених графіком, узгоджується між працівником і адміністрацією.
Перенесення терміну відпусток проводити у порядку, визначеному Законом України «Про відпустки».
В разі тимчасової непрацездатності працівника, (засвідченої у встановленому порядку) під час щорічної відпустки, частина невикористаної щорічної відпустки надається працівникові одразу після закінчення дії причин які її перервали, або в інший термін за згодою між працівником та роботодавцем.
7.9. Не допускати ненадання щорічної основної відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль (ст.80 КЗпП України).
7.10. Перенесення щорічних відпусток здійснюється відповідно до ст.80 КЗпП.
7.11. У разі звільнення працівника виплатити йому грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки. У разі смерті працівника грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічних відпусток виплати його спадкоємцям ( ст.24 Закону України «Про відпустки»).
7.12. Допускається поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості на прохання працівника та за згодою керівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
7.13. Працівнику у разі здачі ним крові надається один додатковий день відпочинку, який має бути використаний впродовж року з дня здачі крові. В день безоплатної донації крові та/або компонентів крові працівник звільняється від роботи із збереженням середнього заробітку. За умови, що працівник був залучений до роботи в день донації, за погодженням із керівництвом йому надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку.
7.14. Графік щорічних оплачуваних відпусток затверджувати за погодженням з представником від трудового колективу не пізніше 5 січня поточного року.
7. Відповідальність за порушення трудової дисципліни
7.1. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення згідно ст.147 КЗпП України:
догана,
звільнення.
7.2. Дисциплінарне стягнення відповідно до ст. 148 КЗПП України застосовується курівником закладу, але не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.
7.3. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. Відмова працівника надати пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнень адміністрація повинна враховувати ступінь важкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові у порядку, встановленому чинним законодавством.
7.4. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, всиновленим чинним законодавством.
7.5. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути знято завчасно до закінчення року.
Протягом строку дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
7.6. Адміністрація має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.
7.7. Трудові колективи проявляють товариську вимогливість до працівників, які недбайливо виконують трудові обов’язки і застосовують до членів трудового колективу, які порушують трудову дисципліни, міри громадського впливу, ставлять питання про застосування до порушників мір, передбачених законодавством.
8. Прикінцеві положення
8.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені адміністрацією КНП « ЗОКЦКК» ЗОР, погоджені з профспілковим комітетом установи і затверджені зборами трудового колективу установи.
8.2. Затверджені та підписані Правила розповсюджують по структурних підрозділах закладу.
8.3. Відповідальність за дотримання Правил покладається на заступників директора та завідувачів відділень КНП «ЗОКЦКК» ЗОР .
8.4. У всьому, що не знайшло відображення у цих Правилах, слід керуватися чинним законодавством України.