Щороку через інфарктне відділення Закарпатського кардіоцентру проходять понад тисячу пацієнтів. За цими цифрами – історії людей, для яких рахунок ішов на хвилини. Лікарі кажуть: сьогодні інфаркт – це не вирок, якщо діяти швидко і правильно.
Про шлях пацієнта – від перших симптомів до повернення додому – розповідають завідувачка спеціалізованим відділенням для хворих з інфарктом міокарда, лікарка-кардіологиня вищої категорії з понад 35-річним стажем, кандидатка медичних наук Мирослава Вайда та фахівці відділення.
На фото: завідувачка спеціалізованим відділенням для хворих з інфарктом міокарда Мирослава Вайда
Хто потрапляє до відділення
За словами завідувачки спеціалізованого відділення для хворих з інфарктом міокарда Мирослави Вайди, основна частина пацієнтів – це люди з ішемічною хворобою серця.
Щороку тут лікують від 1350 до 1450 пацієнтів, а заповнюваність відділення – фактично постійно 100%.
«Основна когорта пацієнтів – це хворі з коронарною хворобою серця, це хронічний та гострий коронарний синдроми. Гострий коронарний синдром включає в себе нестабільну стенокардію, стенокардію, яка вперше виникла, прогресуючу стенокардію напруження та власне інфаркт міокарда. 90% пацієнтів потрапляють до нас в ургентному порядку – каретою швидкої допомоги. Це ті випадки, коли кожна хвилина має значення», – пояснює лікарка.
Серед пацієнтів – не лише місцеві жителі, а й внутрішньо переміщені особи та останнім часом чимало військових.
На фото: команда спеціалізованого відділення для хворих із інфарктом міокарда з директоркою Закарпатського кардіоцентру Іриною Котляровою
Як розпізнати інфаркт міокарда
Лікарі називають найтиповіші симптоми, про які варто знати і на які слід першочергово звертати увагу:
- стискаючий або пекучий біль за грудиною;
- біль, що віддає у ліву руку, шию, щелепу;
- тривалий або хвилеподібний характер болю.
«Якщо з’являються такі симптоми – потрібно негайно викликати швидку», – наголошує Мирослава Вайда.
«Золота година» і перші дії лікарів
«У разі виникнення інфаркту лік іде буквально на хвилини. Є так зване поняття «золотої години» – це період, коли від швидкості дій команди лікарів та прийняття правильних рішень залежить порятунок та життя пацієнта», – розповідає Мирослава Вайда.
Згідно з уніфікованими протоколами, лікарі швидкої допомоги оглядають пацієнта, оцінюють його стан, виконують ЕКГ і при наявності гострого коронарного синдрому інформують команду кардіоцентру про потребу в ургентній госпіталізації хворого.
На фото: у спеціалізованому відділенні для хворих із інфарктом міокарда пацієнтові проводять усі необхідні обстеження
При поступленні в Закарпатський кардіоцентр хворому забирають аналізи крові, включно гострофазові маркери некрозу міокарду, наступним етапом є коронароангіографія – обстеження, яке дозволяє побачити інфарктзалежну судину. Відтак за потреби одразу проводять стентування, щоб якнайшвидше відновити кровоплин.
«Чим швидше вдається відновити кровообіг у інфарктзалежній артерії – тим менше пошкоджується серцевий м’яз. Кожна хвилина зволікання означає втрату клітин міокарда, які вже не відновляться. Саме тому так важливо не ігнорувати симптоми і якнайшвидше звертатися по допомогу», – пояснює Мирослава Федорівна.
Після стентування пацієнт потрапляє до спеціалізованого відділення інтенсивної терапії та реанімації кардіологічного профілю, а згодом – у спеціалізоване відділення для хворих з інфарктом міокарда, де отримує висококваліфіковану всебічну допомогу.
На фото: лікарі-кардіологи спеціалізованого відділення для хворих із інфарктом міокарда з директоркою Закарпатського кардіоцентру Іриною Котляровою
Команда, яка повертає людей до життя
Лікування – це не лише медикаменти. З пацієнтом працює ціла команда фахівців інфарктного відділення:
- кардіологи
- реабілітологи
- інструктори ЛФК
- психолог
«Інфаркт – це не кінець, не вирок, це стан, який потрібно пережити і навчитися з ним жити далі. Більше того, це сигнал організму про те, що настав час змінити спосіб життя. Після інфаркту дуже важливо не лише пройти лікування, а й відповідально поставитися до реабілітації: контролювати артеріальний тиск, рівень холестерину, приймати призначені препарати, змінити харчування, додати фізичну активність», – пояснює Мирослава Вайда.
Багато пацієнтів після інфаркту повертаються до повноцінного життя – працюють, подорожують, займаються спортом. Але це можливо лише за умови співпраці з лікарем і дотримання рекомендацій.
На фото: лікар-кардіолог вищої категорії спеціалізованого відділення для хворих із інфарктом міокарда Оксана Швед із пацієнтом
Фахівці наголошують: найгірше, що можна зробити – це ігнорувати проблему після виписки, тому дуже важливо донести пацієнтові, що інфаркт – це точка, з якої починається новий етап, де відповідальність за здоров’я стає ще більшою.
Реабілітація: від перших кроків до самостійності
Реабілітація після інфаркту міокарда починається буквально з перших днів після його настання. Як це відбувається, розповідає лікар-реабілітолог Тетяна Погребняк:
«На базі спеціалізованого відділення для хворих з інфарктом міокарда впроваджена модель Psycho–Cardio Team – багатовекторна команда, що включає кардіологів, психологів, лікарів-реабілітологів та медичних сестер».
Зазвичай, за її словами, розробляється картка реабілітації для кожного хворого індивідуально. Реабілітація покрокова і включає такі етапи:
- 1–2 день – пацієнта саджають, піднімають;
- 3 день – перші 100 метрів;
- далі – поступове збільшення навантаження залежно від стану пацієнта.
Паралельно з цим у відділенні працюють над покращенням ментального здоров’я хворого.
«У стаціонарі реабілітація триває приблизно 10 днів. Далі пацієнт отримує скерування до сімейного лікаря та кардіолога за місцем проживання», – додає Т. Погребняк і наголошує: недотримання рекомендацій може призвести до повторної серцево-судинної катастрофи.
На фото: Лікарка-реабілітологиня відділення Тетяна Погребняк
Психологія після інфаркту: страх, тривога і нове життя
«Після інфаркту люди часто залишаються сам на сам не лише з фізичними наслідками, а й із сильним страхом. Багато хто боїться повторного нападу, боїться померти, прислухається до кожного серцебиття. Це може переростати в тривогу або навіть депресію. Тому на цьому етапі завжди з пацієнтом працює психолог», – розповідає психологиня Марія Паньків.
Фахівчиня працює з кожним пацієнтом відділення індивідуально – від пів години до години щодня.
Каже, що особливо складно працювати з військовими, людьми після сильного стресу, пацієнтами з залежностями:
«Але навіть у таких випадках є позитивна динаміка. Коли людина розуміє, що з нею відбувається, і відчуває підтримку, вона поступово повертається до нормального життя – без паніки, з довірою до свого організму».
На фото: Лікарі відділення Оксана Швед, Ніколетта Данча та психологиня Марія Паньків
Психологиня додає: «Моє завдання пояснити пацієнту, що інфаркт – це не вирок. Це подія, після якої життя триває, але потребує певних змін і більшої уваги до себе. Ми вчимо пацієнта жити без постійного страху, поступово повертати відчуття безпеки та онтролю».
Війна і серце
Лікарі відзначають: під час війни кількість пацієнтів зросла. Тут пояснення одне: стрес – один із ключових факторів.
«В умовах війни ми спостерігаємо суттєве зростання кількості пацієнтів із серцево-судинними проблемами. І в багатьох випадках ключовим фактором є саме хронічний стрес. Постійні острахи, переживання за близьких, погані новини, відчуття небезпеки – усе це тримає організм людини та його психіку у стані напруження. Як наслідок, підвищується артеріальний тиск, виникають панічні атаки, безсоння, дискомфорт у ділянці серця… Організм просто не витримує постійного навантаження», – коментує лікар-кардіолог Оксана Швед.
Саме тому сьогодні важливо працювати не лише з фізичними симптомами, а й із ментальним станом – багатовекторно, як і роблять у відділенні. Адже організм – єдине ціле…
На фото: старша медична сестра відділення Тетяна Гандич
Лікування – безкоштовне
«Згідно з пакетом НСЗУ в межах Програми медичних гарантій, медична допомога при гострому інфаркті міокарда є безоплатною для пацієнта. Держава покриває весь комплекс послуг – від виклику екстреної допомоги, проведення обстежень, коронарографії та стентування до стаціонарного лікування і подальшої реабілітації», – підкреслює Мирослава Вайда.
Завідувачка відділенням додає: «Інфаркт – це критичний момент, але не кінець історії. Завдяки швидкій реакції лікарів, злагодженій командній роботі, комплексному лікуванню та дотриманню рекомендацій у майбутньому пацієнт має змогу повернутися до повноцінного, якісного життя».
Закарпатський кардіоцентр
