У Закарпатському обласному клінічному кардіологічному центрі зробили важливий крок у розвитку малоінвазивної кардіохірургії – фахівці медичного закладу вперше провели закриття дефекту міжпередсердної перетинки за допомогою оклюдера. Ця новітня методика дозволяє повністю усунути вроджену ваду серця без розрізу грудної клітки, зупинки серця та тривалої реабілітації. Виконали втручання Богдан Черпак, кардіохірург Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України та лікар-інтервенційний кардіолог вищої категорії, завідувач відділенням інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії Закарпатського кардіоцентру Іван Сабов.
Дефект міжпередсердної перетинки (ДМПП) – це одна з найпоширеніших вроджених вад серця. Через наявність отвору в перегородці між правим і лівим передсердями порушується нормальна циркуляція крові, що призводить до постійного перевантаження серцевого м’яза та легенів.
«Цей дефект, як правило, формується ще в ранньому дитинстві, у віці трьох-чотирьох місяці. Загалом така вада має виявлятися значно раніше, але поки не настали порушення ритму серця чи виражена симптоматика, краще закрити її в плановому порядку – і тоді людина буде повністю здоровою», – пояснює Іван Сабов.
Раніше лікування ДМПП вимагало проведення складної операції на відкритому серці з зупинкою органа та підключенням до апарату штучного кровообігу. На сьогодні, як коментує директорка Закарпатського кардіоцентру Ірина Котлярова, встановлення оклюдера зазвичай відбувається ендоваскулярним методом, який дозволяє говорити про мінімальну травматичність, швидке відновлення пацієнта та низький ризик ускладнень. Саме тае втручання було вперше проведене і в Ужгороді.
«Виконання таких ендоваскулярних втручань у Закарпатському кардіоцентрі свідчить про запровадження світового «золотого стандарту» в нашій практиці. Цей метод підходить для 85–90% пацієнтів із такою патологією і дозволяє уникати зупинки серця та підключення до апарату штучного кровообігу», – коментує Ірина Котлярова.
Детальніше про сам метод пояснює Іван Сабов, який разом із київським колегою виконав втручання 60-річній жінці.
«Якщо простішою мовою про сам цей ендоваскулярний метод, то це ніщо інше, як сучасне лікування серця та судин «без великого розрізу», за допомогою мініатюрних інструментів, які проводять через самі судини. Тобто, замість того, щоб розтинати грудну клітку та зупиняти серце, як це роблять під час традиційних відкритих операцій), лікар фактично робить невеличкий прокол на шкірі на нозі в ділянці стегна і вводить через нього в судину катетер. По ньому, як по тунелю, лікар підводить до самого серця оклюдер, за допомогою якого вдається буквально «залатати» отвір», – розповідає Іван Сабов.
Оклюдер по суті є мініатюрним пристроєм, який зовні нагадує подвійний диск або парасольку. Його виготовляють із нітинолу – надгнучкого сплаву титану й нікелю й заповнюють тонкими синтетичними нитками. Під контролем рентгену та УЗД пристрій розкривається безпосередньо в отворі та щільно затискає його краї з обох боків.
«Уся маніпуляція триває від 30 до 60 хвилин під легким наркозом чи місцевою анестезією, а пацієнта виписують додому вже за 1–2 дні. Протягом кількох місяців імплант повністю покривається власними клітинами організму і стає надійною довічною частиною серцевої перетинки. Ефективність такого закриття перевищує 98%», – розказує Іван Сабов.
Впровадження процедури встановлення оклюдерів у Закарпатському кардіоцентрі відкриває нові можливості для жителів області, дозволяючи отримувати кардіологічну допомогу найвищого світового рівня безпосередньо в регіоні.
Команда Закарпатського кардіоцентру щиро вдячна за співпрацю та спільну роботу заради здоров’я пацієнтів кардіохірургу Богдану Черпаку. Велика подяка академіку НАМН України, генеральному директору Інституту, доктору медичних наук, професору Василю Лазоришинцю за підтримку розвитку сучасної кардіохірургії та впровадження передових методик в Україні.
